Капітан поліції Шевченко Іван Юрійович 32 роки, уродженець села Подібна Черкаської області. Випускник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Інспектор взводу # 2 ОШБ НПУ «Лють» ШП «Цунамі». Позивний «Коп».

В червні 2014 року вступив до лав батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «ШТОРМ».

З 2014 по 2018 рік приймав безпосередню участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

За цей період він був нагороджений медалями та подяками, зокрема, відзнакою президента України «За участь в антитерористичній операції» Президент України Петро Порошенко. Указ Президента України від 17 лютого 2016 року # 53/2016.

З липня 2018 року був інспектором сектору реагування патрульної поліції #3 Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області.

В період з 08.02.2020 по 20.05.2020 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях.

В листопаді 2020 року перевівся в Маньківський відділ поліції ГУНП в Черкаській області, працював дільничним офіцером в смт. Маньківка. В цей період життя він створив сімʼю та став батьком.

В квітні 2023 року перевівся до обʼєднаної штурмової бригади національної поліції України «Лють», штурмовий полк «Цунамі», і наша сімʼя переїхала до міста Одеса, щоб бути ближче одне до одного. В складі штурмовиків 12 липня 2023 року був відправлений на бойове завдання в Донецьку область, Бахмутський напрямок село Кліщіївка.

21 серпня 2023 року виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку село Кліщіївка загинув при вогневому зіткненні із супротивником, відстрілюючись з кулемета та тримаючи фланг, прикрив собою побратимів. Він отримав поранення нижньої правої кінцівки, самостійно надав собі першу медичну допомогу наклавши турнікет, після чого відповз від позиції до укриття, але нажаль під час евакуації отримав поранення несумісні з життям.

В один момент життя зупинилося та розділилося на «до» та «після». Я до цих пір не можу підібрати слова і висловити все, що в мене на серці. Безліч планів, мрій і сподівань рухнули в один момент. Влітку 2023 року Іван подав документи на вступ до ОДУВС, а після похорону нам зателефонували і сказали, що його прийняли…

Батьки залишилися без сина, дружина без чоловіка, а маленький син без тата.

На момент загибелі чоловіка сину було 7 місяців, зараз – 1 рік і 2 місяці.