Мельниченко Руслан Ігорович народився 12.04.1994 р. у селі Бесідка Київської області. Старший солдат, позивний «Компас» — боєць батальйону спеціального призначення ГУР МО «Артан».

Після школи Руслан вступив до Київського транспортно-економічного коледжу, де здобув фах інженера з безпеки руху. Хотів вчитися далі й згодом заочно здобув ступінь бакалавра в Білоцерківському аграрному університеті.

Так склалося, що за освітою Руслан не працював. У 19 років пішов на строкову службу, а через рік підписав контракт із Збройними силами. Служив водієм у Генштабі, у 2014 році їздив у тривале відрядження в зону бойових дій. У 2016 році одружився, і в них народилась донечка Кіра.

Після цього він залишив службу та знайшов своє призначення у кулінарії. У Руслана був справжній талант до готування, він чудово справлявся з рибою, м’ясом та морепродуктами. За весь час він пропрацював у багатьох відомих ресторанах Києва.

Перед роботою встигав на заняття з ММА, бо дуже любив спорт. Дуже любив готувати вдома на вихідні, особливо тортики для родини — вони в нього виходили просто неймовірні!

Весь вільний час, якого було небагато, він проводив з сім’єю. По середах або четвергах, коли був вільний від роботи у ресторані, Руслан брав Кіру і ходив з нею в кіно, чи на батути, чи вдома вчив готувати смаколики. Вдвох вони пекли смачнющі торти, прикрашали їх бджілками, метеликами, сердечками.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Руслан одразу вирішив йти до війська. 25 лютого він відвіз сім’ю в село до свого батька і записався до тероборони. Біля трьох тижнів ще жив удома, їздив чергувати на блокпости, а потім відбув до місця служби.

Більше року Руслан воював на Харківщині, в тому числі брав участь у боях за селище Дворічна під Куп’янськом. Служив у розвідувальному взводі й, як згадують побратими, ніколи не боявся зголошуватись на найбільш складні завдання, ходити на найбільш небезпечні спостережні пости. У кінці літа 2023 року Руслан перевівся до «Артану». Вже у складі батальйону побував на острові Зміїний.

Загинув Руслан Мельниченко 24 жовтня 2023 року у боях під Куп’янськом, від пострілу протитанкової керованої ракети. Він очолював групу бійців, яка отримала наказ зайняти і утримувати одну з найскладніших позицій. На підході до позиції бійці потрапили під ворожий обстріл, і Руслан ціною свого життя врятував побратимів.

У нього залишилися дружина, 7-річна донька, батьки і молодший брат.